Лапаротомія - є способом хірургічного втручання шляхом розтину тканин в області
передньої стінки живота. Операція проводиться переважно при доброякісних та злоякісних утвореннях
великих розмірів у малому тазу.
Рішення щодо проведення лапаротомічної операції приймається лікарем-хірургом до
проведення хірургічного втручання. Допустимість методики визначається цілями лапаротомії
та особливостями патології.
Проведення лапаротомії нерідко є єдиним ефективним методом проведення операції на внутрішніх
органах черевної порожнини та малого тазу. Можливість прямого доступу до патологічної зони –
безперечна перевага лапаротомічної операції.
Залежно від мети втручання, лапаротомія буває:
- Діагностична – проводиться з метою вивчення стану внутрішніх органів та
ступеня поширення патологічного процесу. Лапаротомійний розтин призначають при недостатній
ефективності неінвазивних методів діагностики (УЗД, КТ, МРТ). Патології, виявлені в ході діагностичної
лапаротомії, можуть бути вивчені та одразу ж проліковані, видалені.
- Лікувальна – хірургічна операція проводиться з метою усунення причини
діагностованого захворювання або наслідків травми.
За способом здійснення розрізу черевної стінки виділяють такі види лапаротомії:
- З поперечним розсіченням – по природній надлобковій шкірній складці внизу живота,
під лінією бікіні (лапаротомія Пфанненштиля). Він забезпечує зручний доступ до органів малого тазу
та більшої частини черевної порожнини. При поперечній лапаротомії низький ризик ускладнень
(розходження швів, післяопераційні грижі, евентрація кишківника). З недоліків – тривалість проведення
втручання та ослаблення передньобічної стінки живота після операції.
- З поздовжнім доступом – по серединній лінії між пупком та лобковою частиною
(біла лінія живота), довжина розрізу 10-12 см. Перевагою розтину такого типу є те, що не зачіпаються
великі судини та нерви, а сполучна тканина білої лінії після проведення операції легше зростається.
З недоліків – ускладнення у вигляді післяопераційної грижі.
Найчастіше лапаротомічні операції проводяться під загальним наркозом.
Показання до лапаротомії у гінекології:
- Міома матки великих розмірів та інші доброякісні утворення матки або придатків;
- Гнійно-запальні патології яєчників або матки;
- Злоякісні утворення придатків або матки.
ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКІ ЛІКУЄМО ШЛЯХОМ ЛАПАРОТОМІЇ: